Літній сон

Лiтнiй сон.


Кує зозуля. Вечір. Вже затих
зелений ліс. Спадає спека всюди.
Темніє небо. Потомились люди.
Лягають спати. Мовчки відпустив

у сни безмежні ледь зомлілу душу,
що сповнена  і жаги, і жалю.
Не відлітай назавжди, лиш молю.
Бо ранок ще майбутній стріти мушу.

Лиш коники десь у траві цвірчать.
Якісь пташки глибоко в лісі плачуть.
На небі зорі. Я вже іх не бачу -
заснув. А зорі блимають. Не сплять.



коники - це по російськи кузнечики.  А не стрипиздики, як деякі думають.