Батьківська хата

Батьківська хата.

Колись... Колись! Не стане мами й тата.
Мене не стане. І моіх дітей.
І батьківську, оту - стареньку хату,
зла хуртовина снігом замете...

Мабуть, тоді всі житимуть ...ще краще!
І правнуки полинуть до зірок.
Залишиться одна, напризволяще,
старенька хата. В мареві дірок.

Життя таке.Чого його картати.
Всяк хрест свій тягне. Як тягнув Іісус.
А хата всіх нас буде пам'ятати.
Допоки оту хату не знесуть...