Двоє

Двоє.


Сивенький дідусь сидить в садку.
Проводжає літо, наче свято.
Скільки він побачив на віку...
Нинішнім  дістало б на десяток.

Вся рідня давно на цвинтарі.
Сам-один залишився на світі.
Десь його кохана - угорі...
Десь лежать в краях далеких діти.

Десь воює кров його - онук.
Бережи його, богине Ночі!
Дивиться на сонце з понад рук.
І не мружаться старенькі очі.

Поряд пес біля колін присів.
Вуха настовбурчує пухнасті.
Двоє у садку. Із тих часів,
де було усяке...
       Навіть щастя...