Мои афоризмы

1) Недовольство собой и своей жизнью ускоряет старость. Поэтому мы озлобляемся на весь мир, перестаем сочувствовать и начинаем оскорблять.

2) Даже когда наша жизнь идеальна, мы сомневаемся, правильный ли путь избрали. А сомнения – это дорога к несчастью.

3) Изменениями привязанностей не достичь идеала, его нет в человеческой природе и потому нужно просто понять чего ты хочешь и этого держаться.
4) Недаром говорят не влюбляться в вымышленный идеал, ибо через некоторое время когда страсть утихает мы видим истинную суть партнера и поэтому чувствуем себя узниками своего выбора, развивается чувство жалости к себе и в конце концов как результат-деградация.

5) Олигархи-это просто люди с гордыней, которые не понимают что есть высшая власть чем деньги и это есть любовь: только она покоряет навсегда ибо приносит мир, тогда как деньги-насильственный контроль над нацией.

6) Философия-наука, которая должна мотивировать, вдохновлять и совершенствовать. В ней нет места самообману. Когда философ проповедует прекрасную сторону жизни не раскрывая другую сторону, то он уклоняется от правды (есть добро и зло, а не только что-то одно) и тем может навредить своим последователям. Такой философ не воспринимает критики или объективных советов по его работам, а значит эгоистически сам себе перекрывает путь к миропознанию и самосовершенствованию.

7) Современный мир говорит, что вполне реально сочетать карьеру и материнство. А я говорю: не может. Ибо, чтобы достичь определенного успеха, нужно выбрать что-то одно. Ведь за карьерой мы не уделяем детям достаточно времени для их воспитания. И не надо оправдывать себя тем, что делаете это для них, ведь дети будут рады жить и в бедности лишь родители любили бы самоотверженно.

8) Ты живешь в мире не один и поэтому выбирая профессию нужно позаботиться не только о своем благе, но и о благе своей страны, только тогда ты прожил не зря и обогатился не только материально, но и духовно.
9) Детей нужно заводить только тогда, когда ты почувствовал в этом большую потребность, а не потому что это делают другие, иначе ты не сможешь полностью отдать себя отцовству.

10) С детства родители учат нас воспитанности и как быть добросовестным христианином и мы действительно стараемся стать таким, чтобы родители нами гордились. Но ничего не получается в конце концов, потому что глубоко в душе мы отторгаем эту концепцию из-за принудительного исполнения. И только когда мы сами захотим измениться, тогда одержим победу над своей грешной природой.

11) Стереотипы это то, что мешает видеть истину. Например, большинство людей, которые ходят в церковь и их учит религия, верят в строгий образ Бога и Его «карающую длань». нежно напутствует Своих детей. Да, Бог любит нас и заботится о том, что мы живем в этом мире, имеем что поесть и во что одеться. Когда я это поняла, то мой страх сменился любовью и благодарностью. Именно любовь-лучший мотиватор для достижения непорочности, а не страх (как думают люди, которые любят все контролировать).

12) Мы считаем правдой то, что находит отклик в нашей душе.
13) Когда человек несколько раз сознательно закрывает глаза от правды, он перестанет со временем его видеть. А это верный путь к смерти.
14) Покорять вершины нужно для себя, а не для кого-нибудь. Это беспроигрышный вариант. Сам себе не предаешь. И не надо никому ничего доказывать, ты такой как есть-гордись своей уникальностью.

Мої афоризми

1. Невдоволення собою і своїм життям пришвидшує старість. Через це ми озлоблюємося на весь світ, перестаємо співчувати і починаємо ображати.
2. Навіть коли наше життя ідеальне, ми сумніваємося чи правильний шлях обрали. А сумніви-це дорога до нещастя.
3. Змінами привязаностей не досягти ідеалу, його нема в людській природі і тому треба просто зрозуміти чого ти хочеш і цього триматися.
4. Недарма кажуть не закохуватися у вигаданий ідеал, бо через деякий час коли пристрасть вщухає-ми бачимо істинну суть партнера і тому відчуваємо себе в’язнями свого вибору, розвивається почуття жалю до себе і вкінці як результат-деградація.
5. Олігархи-це просто люди з гординею, які не розуміють що є вища влада чим гроші і це є любов: лиш вона покоряє назавжди бо приносить мир, тоді як гроші-насильний контроль над нацією.
6. Філософія-наука, яка повинна мотивувати, вдохновляти та удосконалювати. В ній нема місця самообману. Коли філософ проповідує прекрасну сторону життя не розкриваючи другий бік-то він ухиляється від правди (є добро і зло а не лиш щось одне) і тим може нашкодити своїм послідовникам. Такий філософ не сприймає критики або об’єктивних порад щодо його робіт, а значить егоїстично сам собі перекриває путь до світопізнання і самовдосконалення.
7. Сучасний світ каже що цілком реально поєднувати кар’єру і материнство. А я кажу: не може. Бо щоб досягти певного успіху потрібно обрати щось одне. Адже за кар’єрою ми не приділяєм дітям достатньо часу для їхнього виховання. І не треба виправдовувати себе тим, що робите це для них, адже діти будуть раді жити і в бідності лиш би батьки любили самовіддано.
8. Ти живеш в світі не один і тому обираючи професію треба подбати не лише про своє благо а й про благо своєї країни, тільки тоді ти прожив недаремно і збагатився не лише матеріально але і духовно.
9. Дітей треба заводити лиш тоді, коли ти відчув у цьому велику потребу а не тому що це роблять інші, адже інакше ти не зможеш повністю віддати себе батьківству.
10. З дитинства батьки учать нас вихованості і як бути добросовісним християнином і ми дійсно намагаємося такими стати, щоб батьки нами гордилися. Але нічого не виходить зрештою, тому що глибоко в душі ми відторгаємо цю концепцію через примусове виконання. І лиш коли ми самі захочемо змінитися, тоді отримаємо перемогу над своєю грішною природою.
11. Стереотипи-це те, що заважає бачити істину. Наприклад, більшість людей ,які ходять в церкву і їх учить релігія, вірять в строгий образ Бога і Його «караючу длань» .Але ті, хто пережив справжню зустріч з Ним і пізнав Його розуміють який Він є насправді, а саме: люблячий Отець який ніжно напутствує Своїх діток. Да, Бог любить нас і дбає тому ми живемо у цьому світі, маєм що поїсти і в що одягтися. Коли я це зрозуміла, то мій страх змінився на любов і вдячність. Саме любов-найкращий мотиватор для досягнення непорочності а не страх (як думають люди які люблять все контролювати).
12. Ми вважаємо правдою те, що знаходить відклик у нашій душі.
13. Коли людина кілька разів свідомо закриває очі від правди, вона перестане з часом її бачити. А це вірний шлях до погибелі. 
14. Покоряти вершини треба для себе, а не для когось. Це безпрограшний варіант. Адже сам собі не зрадиш. І не треба  нікому нічого доводити, ти такий як є-гордися своєю унікальністю.